Algebra
Дiлення многочленiв — це операцiя дiлення за участi многочленiв. Многочлен являє собою суму множини одночленiв у виглядi , де (дiйснi числа) i (натуральнi числа). Це нагадує технiку, яку ти застосовував для звичайного дiлення в початковiй школi.
Дiлення многочленiв часто застосовується, коли ми розкладаємо на множники многочлени вищого степеня, наприклад
а також коли розв’язуємо полiномiальнi рiвняння вищого степеня.
Поширеним прийомом є вгадування одного з коренiв виразу. Це може здатися дещо дивним, але ми не просто дiстаємо довiльнi цифри з капелюха, а робимо квалiфiковане припущення. Точнiше, вгадування розв’язкiв означає спробу пiдставити у вираз числа на кшталт
щоб перевiрити, чи дорiвнюватиме вiн .
«Вгадування розв’язкiв» звучить дещо дивно, але не хвилюйся: це доволi просто.
Теорiя
Важлива iнформацiя про дiлення многочленiв
-
Вираз дiлиться без остачi, якщо . Це також означає, що якщо , то є розв’язком рiвняння .
-
Вираз не дiлиться без остачi, якщо . У цьому разi не є розв’язком рiвняння , i дiлення вiдбувається з остачею.
Дiлення многочленiв простiше вчити на прикладах, нiж за допомогою громiздких схем. Нижче наведено приклад, що допоможе перевiрити, чи є коренем, а також кiлька прикладiв дiлення многочленiв iз поясненнями.
Зверни увагу! Дiлене — це те саме, що й чисельник, а дiльник — те саме, що й знаменник.
Приклад 1
Перевiр, чи дiлиться на .
Вiдомо, що дiлиться на , якщо . Це означає, що для перевiрки достатньо пiдставити у .
Отже, робимо висновок, що
не дiлиться на .
Приклад 2
Дiлення многочленiв без остачi
Виконай наведенi нижче дiї та переконайся, що розумiєш процедуру. Спробуй виконати це завдання самостiйно i перевiр, чи отримаєш ту саму вiдповiдь!
- 1.
- Передусiм запитай себе: «на що треба помножити , щоб отримати ?» Вiдповiдь — .
- 2.
- Запиши над рискою, а пiд лiворуч.
- 3.
- Помнож на . Отримаєш . Пiдстав праворуч вiд у рядку розрахунку.
- 4.
- Додай одночлени в рядку до аналогiчних одночленiв у рядку над ними, а тодi перенеси пiд риску перший одночлен у дiленому, пiд яким ще немає одночлена.
- 5.
- Повторюй цей процес, доки в дiленому не закiнчаться одночлени.
- 6.
- Якщо остача дорiвнює нулю, дiлення завершено.
- 7.
- Якщо остача не дорiвнює нулю, склади дрiб iз остачею в чисельнику та дiльником у знаменнику. Додай цей дрiб до виразу над рискою, що i є розв’язком.
Приклад 3
Дiлення многочленiв iз остачею
Виконай наведенi нижче дiї та переконайся, що розумiєш процедуру. Спробуй виконати це завдання самостiйно i перевiр, чи отримаєш ту саму вiдповiдь!
- 1.
- Передусiм запитай себе: «на що треба помножити , щоб отримати ?» Вiдповiдь — .
- 2.
- Запиши над рискою i пiд лiворуч вiд дiленого.
- 3.
- Помнож на . Отримаєш . Пiдстав праворуч вiд у рядку .
- 4.
- Додай одночлени в рядку до аналогiчних одночленiв у рядку над ними, а тодi перенеси пiд риску перший одночлен у дiленому, пiд яким ще немає одночлена.
- 5.
- Повторюй цей процес, доки в дiленому не закiнчаться одночлени.
- 6.
- Якщо остача дорiвнює нулю, дiлення завершено.
- 7.
- Якщо остача не дорiвнює нулю, склади дрiб iз остачею в чисельнику та дiльником у знаменнику. Додай цей дрiб до виразу над рискою, що i є розв’язком.
Приклад 4
Якщо ми дiлимо многочлен
то яких значень має набувати , щоб дiлення вiдбувалося без остачi?
Спосiб 1 (складнiший)
Згiдно з цим способом потрiбно виконати дiлення многочлена й задати остачу рiвною нулю, щоб знайти .
Задаємо остачу рiвною i знаходимо . Отримуємо . Це означає, що многочлен дiлиться без остачi, якщо .
Спосiб 2 (простiший)
Якщо дiлення вiдбувається без остачi, то, як ми знаємо,
коли . Це означає, що можна пiдставити , щоб знайти .
Якщо , дiлення вiдбувається без остачi.
Цей спосiб значно простiший та швидший, нiж спосiб 1!